Режисер Ігор Матіїв поставив на Камерній сцені Театру на Подолі виставу-детектив «Ножиці» за п’єсою німецького драматурга Пола Портнера
21 травня, 2021 – 16:18
Перманентні карантини змушують нас любити театр із особливою ніжністю. Отак після тривалої перерви приходиш на якусь прем’єру, дивишся, а в голові крутиться трохи химерна думка: чи вистава справді хороша, чи я просто скучив за театром? Мабуть, це взаємопов’язано – вистава хороша, бо ти скучив, та й актори за спілкуванням з тобою так само скучили , от і грають з особливим трепетом, як уперше.
Все вищесказане повною мірою стосується «Ножиць» у Театрі на Подолі. Навіть більше того – вистава у певний момент передбачає живе спілкування акторів із публікою. Це відвертий інтерактивний детектив – в залі спалахує світло й глядачам пропонують приєднатися до розслідування злочину. Цей трохи наївний прийом повертає нам призабуту радість спілкування з… Дідом Морозом і Снігуронькою перед завісою новорічної вистави. Здавалось, таке неможливо повернути – а виходить, що можна! Звісно, з поправкою на наш дорослий досвід.
Неймовірно, настільки публіка «включена» в хитросплетіння вистави, аж ніяк не менше, аніж самі виконавці. Може, артистів трохи навіть страх бере – бо, виявляється, люди з пітьми глядацького залу бачать більше, ніж вміщає в себе банальний сюжет про вбивство.
Зрештою, глядачам пропонують проголосувати за те, хто злочинець. За кого проголосують – того й винним призначать у фіналі… Мабуть, на цей випадок театр приготував кілька різних розв’язок. Власне, все тут побудовано так, що злочинцем можна призначити будь-кого з персонажів, навіть обох поліцейських. Бо ні в кого немає залізного алібі. Але дуже цікаво от що: публіка «обирає злочинця» не так за юридичними чи моральними критеріями, а радше за критеріями естетичними! Принаймні, так було у тій виставі, яку бачив автор цих рядків. Здається, в тій виставі публіка старанно намагалася ненароком не звинуватити у вбивстві такого персонажа, як Перукар (його грає Євген Ковирзанов). Перукар – вельми дивний і підозрілий і надто екстравагантний. Ковирзанов подає цю роль майже як концерний номер, дивовижно переконливий у своїй ексцентричності – і тим, схоже, рятує свого персонажа від каталажки. Мовляв, як же можна за таку роль у тюрму посадити?
Вибір публіки тим складніший, що у виставі не лише оця одна добре зроблена роль. Прекрасна й колоритна Дама у виконанні Алли Сергійко. Дуже смішний і при тім дуже серйозний Майор – Максим Максим’юк. Легка й невловима, мов метелик – Перукарка у виконанні Катерини Шенфельд. Плюс двоє відносно нових облич. Це Василь Кухарський у ролі Колекціонера (Кухарський кілька сезонів не працював на цій сцені і ось недавно повернувся, на радість своїм шанувальникам). І Артем Штуца в ролі Лейтенанта. Артем у Театрі на Подолі служить віднедавна, ввівся в дві готові вистави, а роль Лейтенанта – це, по суті, його дебют.
Наступні покази відбудуться 22- 23 травня і 1-4 червня.
Неймовірно, настільки публіка «включена» в хитросплетіння вистави, аж ніяк не менше, аніж самі виконавці. Може, артистів трохи навіть страх бере – бо, виявляється, люди з пітьми глядацького залу бачать більше, ніж вміщає в себе банальний сюжет про вбивство.
Зрештою, глядачам пропонують проголосувати за те, хто злочинець. За кого проголосують – того й винним призначать у фіналі… Мабуть, на цей випадок театр приготував кілька різних розв’язок. Власне, все тут побудовано так, що злочинцем можна призначити будь-кого з персонажів, навіть обох поліцейських. Бо ні в кого немає залізного алібі. Але дуже цікаво от що: публіка «обирає злочинця» не так за юридичними чи моральними критеріями, а радше за критеріями естетичними! Принаймні, так було у тій виставі, яку бачив автор цих рядків. Здається, в тій виставі публіка старанно намагалася ненароком не звинуватити у вбивстві такого персонажа, як Перукар (його грає Євген Ковирзанов). Перукар – вельми дивний і підозрілий і надто екстравагантний. Ковирзанов подає цю роль майже як концерний номер, дивовижно переконливий у своїй ексцентричності – і тим, схоже, рятує свого персонажа від каталажки. Мовляв, як же можна за таку роль у тюрму посадити?
Вибір публіки тим складніший, що у виставі не лише оця одна добре зроблена роль. Прекрасна й колоритна Дама у виконанні Алли Сергійко. Дуже смішний і при тім дуже серйозний Майор – Максим Максим’юк. Легка й невловима, мов метелик – Перукарка у виконанні Катерини Шенфельд. Плюс двоє відносно нових облич. Це Василь Кухарський у ролі Колекціонера (Кухарський кілька сезонів не працював на цій сцені і ось недавно повернувся, на радість своїм шанувальникам). І Артем Штуца в ролі Лейтенанта. Артем у Театрі на Подолі служить віднедавна, ввівся в дві готові вистави, а роль Лейтенанта – це, по суті, його дебют.
Наступні покази відбудуться 22- 23 травня і 1-4 червня.
Іван БАБЕНКО. Фото надане Театром на Подолі
